Interested Article - Влызько, Олекса Фёдорович

Олекса Фёдорович Влызько́ ( укр. Олекса Федорович Влизько ; 1908 — 1934 ) — украинский поэт, прозаик.

Биография

Родился на станции Боровёнка в Новгородской губернии , где его отец служил дьяком, псаломщиком. В 1917 г. семья переехала на родину деда — в село Сигнаевка (ныне Шполянский район , Черкасская область ). В 13 лет тяжело переболел скарлатиной и потерял слух. Эта травма компенсировалась волевым развитием памяти, начитанностью: книга стала для него одним из главных источников формирования художественного и социального сознания. В 1923 году вместе со старшим братом Александром и матерью убегает от отца, который начал злоупотреблять спиртным, в Киев. Окончил литературный факультет Киевского института народного образования . Женился на правнучатой племяннице Тараса Шевченко Фотине (Тине) Красицкой. Много путешествовал, в 1928 году — по Германии , позднее — по нагорьям Памира .

В 1927 г. в прессе появилось сообщение о гибели Влызько в Днепре . Владимир Коряк , ведущий критик того времени, в центральной харьковской газете «Коммунист» поместил некролог, в котором назвал юного поэта «украинским Пушкиным» . Однако информация оказалась обычной мистификацией, которые так любили футуристы. Влызько впоследствии опроверг её ироничным заявлением в прессе и новыми книгами.

После убийства С. Кирова в декабре 1934 г. вместе с многочисленной группой деятелей украинской культуры ( Григорий Косынка , Дмитрий Фальковский , Кость Буревий , Тарас и Иван Крушельницкие, Михаил Лебединец , Роман Шевченко, Михаил Бархат и другие ) был арестован и обвинён в принадлежности к несуществующей контрреволюционной террористической организации. 14 декабря 1934 года на закрытом заседании в Киеве выездная сессия Военной коллегии Верховного Суда СССР вынесла поэту смертный приговор. Расстрелян в тот же день. Реабилитирован посмертно в 1958 г.

Украинский литературовед Юрий Лавриненко в антологии «Расстрелянное возрождение» писал:

Влызько-поэт — это только оборванное начало. Или, как он сам о себе писал в предисловии к «Живу, работаю!», — «только этап и искание новых форм... До синтетического равновесия еще далеко...». С его жадностью, темпераментом, эстетическим полиморфизмом нелегко достичь «синтетического равновесия» за несколько данных ему судьбой лет. А все же элементы собственной синтезы в нем уже начинали проявляться. Яков Савченко писал по поводу ««Девятой симфонии»: «я не знаю ничего лучшего в украинской поэзии последнего десятилетия относительно такого благородства мыслей, такого прочного и сплошь пафосного подъема и, наконец, такой широты и человечности мышления. Это тем более впечатляет, что Влызько всего 19 лет». Коротенький восьмилетний литературный путь Влызько обозначен динамическими исканиями, разнородностью форм, жанров, тем. Классицизм, футуризм, «производственная поэзия» и агитка, а над всем и прежде всего активный витаистичный романтизм.

Творчество

Рано начал писать стихи: сначала по-русски, постепенно со словарём совершенствовал свой украинский. В литературу Влызько ввел Борис Антоненко-Давидович , напечатав в киевском журнале «Глобус» (1925. № 22) его стихотворение «Сердце на норд». С тех пор регулярно печатался в газетах «Комсомолец Украины», «Культура и быт», «Литературная газета», журналах «Жизнь и революция», «Молодняк», «Новое общество», «Красный путь». Сблизился с Михайлем Семенко и украинскими футуристами , активно сотрудничал в их органе «Новая генерация». Входил в литературные организации « Молодняк », « Новая генерация » и ВУСПП .

В 1927 г. вышел первый сборник стихов Влызько «За всех скажу». Тогдашняя критика на удивление высоко оценила поэтический дебют молодого автора. Сборник отмечен премией Наркомпроса УССР в конкурсе к 10-летию Октября. Стихи Влызько, несмотря на его тяжёлую болезнь, полны бодрых интонаций, поэт воспевал экзотику морской стихии, порывы в незаурядность. Был неутомимым искателем образов и ритмики, созвучных с эпохой национального возрождения и революционной романтики.

Библиография

За всех скажу / За всіх скажу . — Київ: Книгоспілка, 1927. — 64 с.
- Київ: Маса, 1927. — 62 с.
- Изд. 3 / Вид. 3. — Харків — Київ: ДВУ, 1930. — 67 с.
Стихи / Поезії . — Харків: ВУСПП, 1927. — 50 с.
Живу, работаю / Живу, працюю . — Харків-Київ: ДВУ, 1930. — 198 с.
Hoch, Deutschland! — Харків-Київ: ДВУ, 1930. — 75 с.
Книга баллад / Книга баляд . — Київ: Книгоспілка, 1930. — 56 с.
Рейс: Избранные стихи / Рейс: Вибрані вірші . — Київ: Бібліотека газети « Пролетарська правда », 1930. — 44 с.
Поезда идут на Берлин: Очерки / Поїзди ідуть на Берлін . — Харків-Київ: ДВУ, 1931.
- Влизько О. Поїзди ідуть на Берлін / Олекса Влизько. – Харків ; Київ : Літ. і мистецтво, 1930. – 98 с.
Моё ударное / Моє ударне . — Харків — Київ: ЛіМ, 1931. — 78 с.
- Влизько О. Моє ударне / Олекса Влизько. – Харків ; Київ : Літ. і мистецтво, 1931. – 80 с.
Орудийный марш: Военные стихи / Гарматний марш: Військові вірші . — Харків: ДВОУ «На варті», 1931.
- Орудийный марш / Влизько О. Гарматний марш : (військові вірші) / Олекса Влизько. – Харків : На варті, 1931. – 52 с. – (Військова художня бібліотека).
Собрание сочинений: В 2-х томах / Збірка творів: У 2-х томах . — Харків — Київ: ЛіМ, 1932—33. — 184 с.; 142 с.
Пьяный корабль: Морские стихи / П’яний корабель: Морські вірші . — Харків — Київ: ЛіМ, 1933. — 51 с.
Мой друг Дон-Жуан / Мій друг Дон-Жуан . — Харків: Радянська література, 1934. — 64 с.
- Влизько О. Мій друг Дон-Жуан / О. Влизько. – Харків : Рад. літ., 1934. – 64 с.
Сердце и огонь / Серце і вогонь / Вибір і вступна стаття Св. Гординського; Обкладинка і титульна сторінка В. Баляса; Портрет роботи Св. Гординського. — Краків — Львів: Українське видавництво, 1942. — 104 с.
Избранная поэзия / Вибрані поезії / Упор., передм., прим. та ред. Леоніда Новиченка; вступ. стаття Павла Усенка. — Київ: Радянський письменник, 1963. — 242 с.
Огонь любви / Вогонь любові: Поезії / Вступ. стаття Леоніда Первомайського. — Київ, 1968. — 231 с.
Избранное: поэзия / Вибране: Поезії / Упор. та передм. Михайла Слабошпицького. — Київ: Дніпро, 1988. — 173 с.
Зимнее солнце / Зимове сонце: Поезії. — Київ, 1993. — 111 с.
Поэзия. Проза / Поезії. Проза / Упор., передм. Володимира Поліщука. — Черкаси: Видавець Чабаненко Ю. А., 2008. — 351 с.
Поэзия / Влизько О. Поезії / Ол. Влизько. – Харків : Всеукр. спілка пролетар. письменників, 1927. – 51 с.
Лирика Фавста / Влизько, Олекса. Лірика Фавста / Олекса Влизько // Літературний ярмарок. — 1929. — Кн. 2 (132) : Січень. — С. 8–9.
Саркастичные романсеро / Влизько, О. Саркастичне Романцеро / О. Влизько // Літературний ярмарок. — 1929. — Кн. 2 (132) : Січень. — С. 89–93.
Аэро и верблюды / Влизько, О. «Аеро й верблюди» / О. Влизько // Нова ґенерація. — 1930. — № 5. Травень. — С. 22-25.
Баллада горькой правды / Влизько, О. Баляда гіркої правди / О. Влизько // Нова ґенерація. — 1930. — № 5. Травень. — С. 5-6.
Среди прочего, шоу также является искусством / Влизько, О. Unter anderm revue іst auch kunst / О. Влизько // Нова ґенерація. — 1929. — № 6. Червень. — С. 30.
Тет-а-тет с Венерой Милосской / Влизько, О. Тет-а-тет з Венерою Мілоською / О. Влизько // Нова ґенерація. — 1929. — № 1. Січень. — С. 25-36.

Литература

Коваленко Борис. Поет молодої снаги // Молодняк. — 1927. — № 4 . — С. 83-89 .
Якубовський Фелікс. Нотатки про Влизька // Життя й революція. — 1930. — № 3 . — С. 111-112 .
Новиченко Леонід . Поет недоспіваної пісні / составитель, примечания: Леонід Новиченок; предисловие Павла Усенка . — Вибрані поезії. — Киев: Радянський письменник, 1963. — С. 7–31.
Первомайський Леонід. Обіцянки здійснення: До 60-річчя від дня народження Олекси Влизька // Вітчизна. — 1968. — № 2 . — С. 145–153 .
Слабошпицький Михайло. …У країні й годині своїй: Про поезію Олекси Влизька // Вітчизна. — 1987. — № 2 . — С. 158–162 .
Ковалів Юрій. …Бо зустрінеш у мені вогонь // Радянське літературознавство. — 1988. — № 6 .
Слабошпицький Михайло. Олекса Влизько. — Письменники Радянської України. 20—30-ті роки. — Киев: Радянський письменник, 1989. — С. 178—196.
Брюховецький Вячеслав. // Літературна Україна. — 1991. — 13 июнь (№ 24 (4433)).
Степанов Федір. Олекса Влизько: трагедія віри // Слово і Час. — 1993. — № 2 .
Красицька Фотіна. А я тиняюся по світу // Независимость. — 1993. — 22 май.
Влизько Олександр. Наллятий сонцем (це і є мій брат, невигаданий Олекса Влизько). — Киев, 1994. — С. 208.
Вежель-Веркалець Л. Верхи на вождях у Биківню: [Невідомі сторінки долі Олекси Влизька] // Київ. — 1998. — № 11/12 . — С. 140—146 .
Олег Коцарев , Юлія Стахівська. Українська авангардна поезія (1910–1930-ті роки): Антологія / предисловие: Олега Ільницького. — Киев: Смолоскип, 2014. — С. 129-148. — ISBN 978-966-2164-71-8 .
Шевченко С. В. // Дзеркало тижня. — Україна, 2015. — 17–24 июль (№ 26).
Шевченко С. В. Наган-країна. — Киев: Український пріоритет, 2019. — С. 58—64. — ISBN 978-617-7656-44-8 .