Владимир Антонович Маня́к ( 1934 — 1992 ) — советский и украинский писатель, поэт, прозаик, публицист, общественный деятель. Исследователь Голода на Украине 1932—1933 годов .

Биография

Родился 6 ноября 1934 года селе Крыштоповка (ныне Волочисский район , Хмельницкая область , Украина ). В 1956 году окончил факультет журналистики ЛГУ имени И. Я. Франко .

Работал в шахте, на заводе, в печати, в издательстве «Молодь». Свои первые попытки в литературном творчестве Владимир сделал в родном селе, которое навсегда осталось для него лучшим местом на Земле. Именно в Крыштоповке были написаны и напечатаны в районной газете «Заря» его первые стихи, позже увидели свет в поэтическом сборнике «Совершеннолетие» (1957). В зрелом возрасте, после того как за его плечами были факультет журналистики, работа на шахте, заводе, в редакции, на радио, в издательстве, после шумной столичной жизни он вернулся в родное село. Именно в это время выходят в свет его книги «И взошел день», «Колыбель ветров», «Море Дирака», «Проспект имени людей» и другие.

В 1988 году под редакцией В. А. Маняка и В. А. Замлинского вышла из печати книга-мемориал «Венок бессмертия».

Один из организаторов, сопредседатель культурно-просветительского общества «Мемориал» имени Василия Стуса. Возглавлял организационный комитет по созданию «Ассоциации исследователей голода 1932—1933 годов в Украине» (ныне Ассоциация исследователей голода на Украине). Член СПУ , СП СССР (1967).

Жена — Лидия Борисовна Коваленко .

Погиб в автокатастрофе 15 июня 1992 года вблизи пгт Глеваха ( Васильковский район , Киевская область , Украина ). Похоронен в Киеве на Байковом кладбище (участок № 52а).

Награды и премии

• Государственная премия Украины имени Тараса Шевченко (1993 — посмертно ) — за народную книгу-мемориал «33-й: голод» вместе с Лидией Коваленко ) за народную книгу-мемориал «33-й: голод».
• Орден князя Ярослава Мудрого V степени (2005 — посмертно )

Ссылки

Литература

• Енциклопедія історії України . — К.: Наукова думка , 2009. — Т. 6.
• Віктор Жадько. Некрополь на Байковій горі. — К., 2008. — С. 145, 289.
• Віктор Жадько. У пам’яті Києва: столичний некрополь письменників. — К., 2007. — С. 27, 76, 305.
• Віктор Жадько. Український некрополь. — К., 2005. — С. 232.
• Віктор Жадько. Байковий некрополь. — К., 2004. — С. 129.
• Шевченківські лауреати. 1962—2007: Енциклопедичний довідник / Автор-упор. М. Г. Лабінський; вступ. слова І. М. Дзюба , Р. М. Лубківський . — 2-ге вид., змін. і доп. — К.: Криниця, 2007. — 768 с. — С. 365—366. — ISBN 978-966-7575-81-6 .
• Про присудження Державних премій України ім. Т. Г. Шевченка 1993 року Коваленко Лідії Борисівні (посмертно), Маняку Володимиру Антоновичу (посмертно) : указ Президента України від від від 24.02.1993 № 60/93. — Електрон. дані. — Режим доступу: . — Опис здійснено: 7.06.2010 (укр.)
• Володимир Маняк // Письменники Рад. України: Бібліогр. довід. — К., 1988. — С. 385—386.
• Маняк Володимир Антонович // Слободянюк П. Я. Культура Хмельниччини. — Хмельницький, 1995. — С. 277.
• Маняк Володимир Антонович // Поділ. землі сини. — Хмельницький, 1993. — С. 137.
• Шаля В. Дорогами творчості Володимира Маняка // Зоря. — 2007.
• Біленко В. Світла пам’ять за гірку правду // Сіл. вісті. — 2009. — 17 листоп.
• Мацько В. П. Володимир Маняк і Лідія Коваленко — творці джерельної бази з історії голодомору // Голод 1932—1933 років на Хмельниччині: матер. респ. наук.-практ. конф. — Хмельницький, 1993. — С. 15-16.
• Подвижник воскрення // Мацько В. Злотонить. — Кам’янець-Поділ., 1994. — С. 13-16.
• Володимир Маняк: Некролог «ЛУ», 1992, 18 червня.
• Шаталіна Є. Вклад Володимира Маняка і Лідії Коваленко у створення джерельної бази з історії голодомору // Голодомор 1932—1933 рр. в Україні: причини і наслідки: Міжнар. наук. конф., Київ, 9—10 вересня 1993: Матер. — К., 1995.
• Веселова О. М. З історії створення і діяльності Асоціації дослідників голодоморів в Україні (АДГУ). — К., 2007.
• Веселова О. (укр.) . Інститут історії України Національної академії наук України. Дата обращения: 28 листопада 2015.