Знов зозулі голос чути в лісі,

Ластівки гніздечко звили в стрісі.

А вівчар жене отару плаєм,

Тьохнув пісню соловей за гаєм.

Припев:

Всюди буйно квітне черемшина

Мов до шлюбу вбралася калина.

Вівчара в садочку,

В тихому куточку,

Жде дівчина, жде.

Йшла вона в садок повз осокори,

Задивилась на високі гори,

Де з беріз спадають чисті роси,

Цвіт калини приколола в коси.

Припев.

Вже за обрій сонечко сідає.

З полонини їй вівчар співає:

— Я прийду до тебе, як отару

З водопою зажену в кошару.

Припев.

Ось і вечір, вівці біля броду

З Черемоша п’ють холодну воду,

У садочку вівчара стрічає

Дівчинонька, що його кохає.