Олекса Фёдорович Влызько́
(
укр.
Олекса Федорович Влизько
;
1908
—
1934
) — украинский поэт, прозаик.
Жертва
сталинского террора
.
Биография
Родился на станции
Боровёнка
в
Новгородской губернии
, где его отец служил дьяком, псаломщиком. В 1917 г. семья переехала на родину деда — в село
Сигнаевка
(ныне
Шполянский район
,
Черкасская область
). В 13 лет тяжело переболел скарлатиной и потерял слух. Эта травма компенсировалась волевым развитием памяти, начитанностью: книга стала для него одним из главных источников формирования художественного и социального сознания. В 1923 году вместе со старшим братом Александром и матерью убегает от отца, который начал злоупотреблять спиртным, в Киев. Окончил литературный факультет
Киевского института народного образования
. Женился на правнучатой племяннице
Тараса Шевченко
Фотине (Тине) Красицкой. Много путешествовал, в 1928 году — по
Германии
, позднее — по нагорьям
Памира
.
В 1927 г. в прессе появилось сообщение о гибели Влызько в
Днепре
.
Владимир Коряк
, ведущий критик того времени, в центральной харьковской газете «Коммунист» поместил некролог, в котором назвал юного поэта «украинским Пушкиным»
. Однако информация оказалась обычной мистификацией, которые так любили футуристы. Влызько впоследствии опроверг её ироничным заявлением в прессе и новыми книгами.
После убийства
С. Кирова
в декабре 1934 г. вместе с многочисленной группой деятелей украинской культуры (
Григорий Косынка
,
Дмитрий Фальковский
,
Кость Буревий
, Тарас и Иван Крушельницкие,
Михаил Лебединец
, Роман Шевченко, Михаил Бархат и другие
) был арестован и обвинён в принадлежности к несуществующей контрреволюционной террористической организации. 14 декабря 1934 года на закрытом заседании в Киеве выездная сессия Военной коллегии Верховного Суда СССР вынесла поэту смертный приговор. Расстрелян в тот же день. Реабилитирован посмертно в 1958 г.
Украинский литературовед Юрий Лавриненко в антологии «Расстрелянное возрождение» писал:
Влызько-поэт — это только оборванное начало. Или, как он сам о себе писал в предисловии к «Живу, работаю!», — «только этап и искание новых форм... До синтетического равновесия еще далеко...». С его жадностью, темпераментом, эстетическим полиморфизмом нелегко достичь «синтетического равновесия» за несколько данных ему судьбой лет. А все же элементы собственной синтезы в нем уже начинали проявляться. Яков Савченко писал по поводу ««Девятой симфонии»: «я не знаю ничего лучшего в украинской поэзии последнего десятилетия относительно такого благородства мыслей, такого прочного и сплошь пафосного подъема и, наконец, такой широты и человечности мышления. Это тем более впечатляет, что Влызько всего 19 лет». Коротенький восьмилетний литературный путь Влызько обозначен динамическими исканиями, разнородностью форм, жанров, тем. Классицизм, футуризм, «производственная поэзия» и агитка, а над всем и прежде всего активный витаистичный романтизм.
Творчество
Рано начал писать стихи: сначала по-русски, постепенно со словарём совершенствовал свой украинский. В литературу Влызько ввел
Борис Антоненко-Давидович
, напечатав в киевском журнале «Глобус» (1925. № 22) его стихотворение «Сердце на норд». С тех пор регулярно печатался в газетах «Комсомолец Украины», «Культура и быт», «Литературная газета», журналах «Жизнь и революция», «Молодняк», «Новое общество», «Красный путь». Сблизился с
Михайлем Семенко
и украинскими
футуристами
, активно сотрудничал в их органе «Новая генерация». Входил в литературные организации «
Молодняк
», «
Новая генерация
» и
ВУСПП
.
В 1927 г. вышел первый сборник стихов Влызько «За всех скажу». Тогдашняя критика на удивление высоко оценила поэтический дебют молодого автора. Сборник отмечен премией Наркомпроса УССР в конкурсе к 10-летию Октября. Стихи Влызько, несмотря на его тяжёлую болезнь, полны бодрых интонаций, поэт воспевал экзотику морской стихии, порывы в незаурядность. Был неутомимым искателем образов и ритмики, созвучных с эпохой национального возрождения и революционной романтики.
Библиография
-
За всех скажу /
За всіх скажу
. — Київ: Книгоспілка, 1927. — 64 с.
-
Київ: Маса, 1927. — 62 с.
-
Изд. 3 / Вид. 3. — Харків — Київ: ДВУ, 1930. — 67 с.
-
Стихи /
Поезії
. — Харків: ВУСПП, 1927. — 50 с.
-
Живу, работаю /
Живу, працюю
. — Харків-Київ: ДВУ, 1930. — 198 с.
-
Hoch, Deutschland! — Харків-Київ: ДВУ, 1930. — 75 с.
-
Книга баллад /
Книга баляд
. — Київ: Книгоспілка, 1930. — 56 с.
-
Рейс: Избранные стихи /
Рейс: Вибрані вірші
. — Київ: Бібліотека газети «
Пролетарська правда
», 1930. — 44 с.
-
Поезда идут на Берлин: Очерки /
Поїзди ідуть на Берлін
. — Харків-Київ: ДВУ, 1931.
-
Влизько О. Поїзди ідуть на Берлін / Олекса Влизько. – Харків ; Київ : Літ. і мистецтво, 1930. – 98 с.
-
Моё ударное /
Моє ударне
. — Харків — Київ: ЛіМ, 1931. — 78 с.
-
Влизько О. Моє ударне / Олекса Влизько. – Харків ; Київ : Літ. і мистецтво, 1931. – 80 с.
-
Орудийный марш: Военные стихи /
Гарматний марш: Військові вірші
. — Харків: ДВОУ «На варті», 1931.
-
Орудийный марш / Влизько О. Гарматний марш : (військові вірші) / Олекса Влизько. – Харків : На варті, 1931. – 52 с. – (Військова художня бібліотека).
-
Собрание сочинений: В 2-х томах /
Збірка творів: У 2-х томах
. — Харків — Київ: ЛіМ, 1932—33. — 184 с.; 142 с.
-
Пьяный корабль: Морские стихи /
П’яний корабель: Морські вірші
. — Харків — Київ: ЛіМ, 1933. — 51 с.
-
Мой друг Дон-Жуан /
Мій друг Дон-Жуан
. — Харків: Радянська література, 1934. — 64 с.
-
Влизько О. Мій друг Дон-Жуан / О. Влизько. – Харків : Рад. літ., 1934. – 64 с.
-
Сердце и огонь / Серце і вогонь / Вибір і вступна стаття Св. Гординського; Обкладинка і титульна сторінка В. Баляса; Портрет роботи Св. Гординського. — Краків — Львів: Українське видавництво, 1942. — 104 с.
-
Избранная поэзия / Вибрані поезії / Упор., передм., прим. та ред. Леоніда Новиченка; вступ. стаття Павла Усенка. — Київ: Радянський письменник, 1963. — 242 с.
-
Огонь любви / Вогонь любові: Поезії / Вступ. стаття Леоніда Первомайського. — Київ, 1968. — 231 с.
-
Избранное: поэзия / Вибране: Поезії / Упор. та передм. Михайла Слабошпицького. — Київ: Дніпро, 1988. — 173 с.
-
Зимнее солнце / Зимове сонце: Поезії. — Київ, 1993. — 111 с.
-
Поэзия. Проза / Поезії. Проза / Упор., передм. Володимира Поліщука. — Черкаси: Видавець Чабаненко Ю. А., 2008. — 351 с.
-
Поэзия / Влизько О. Поезії / Ол. Влизько. – Харків : Всеукр. спілка пролетар. письменників, 1927. – 51 с.
-
Лирика Фавста / Влизько, Олекса. Лірика Фавста / Олекса Влизько // Літературний ярмарок. — 1929. — Кн. 2 (132) : Січень. — С. 8–9.
-
Саркастичные романсеро / Влизько, О. Саркастичне Романцеро / О. Влизько // Літературний ярмарок. — 1929. — Кн. 2 (132) : Січень. — С. 89–93.
-
Аэро и верблюды / Влизько, О. «Аеро й верблюди» / О. Влизько // Нова ґенерація. — 1930. — № 5. Травень. — С. 22-25.
-
Баллада горькой правды / Влизько, О. Баляда гіркої правди / О. Влизько // Нова ґенерація. — 1930. — № 5. Травень. — С. 5-6.
-
Среди прочего, шоу также является искусством / Влизько, О. Unter anderm revue іst auch kunst / О. Влизько // Нова ґенерація. — 1929. — № 6. Червень. — С. 30.
-
Тет-а-тет с Венерой Милосской / Влизько, О. Тет-а-тет з Венерою Мілоською / О. Влизько // Нова ґенерація. — 1929. — № 1. Січень. — С. 25-36.
Литература
-
Коваленко Борис.
Поет молодої снаги // Молодняк. — 1927. —
№ 4
. —
С. 83-89
.
-
Якубовський Фелікс.
Нотатки про Влизька // Життя й революція. — 1930. —
№ 3
. —
С. 111-112
.
-
Новиченко Леонід
.
Поет недоспіваної пісні / составитель, примечания: Леонід Новиченок; предисловие
Павла Усенка
. — Вибрані поезії. — Киев: Радянський письменник, 1963. — С. 7–31.
-
Первомайський Леонід.
Обіцянки здійснення: До 60-річчя від дня народження Олекси Влизька // Вітчизна. — 1968. —
№ 2
. —
С. 145–153
.
-
Слабошпицький Михайло.
…У країні й годині своїй: Про поезію Олекси Влизька // Вітчизна. — 1987. —
№ 2
. —
С. 158–162
.
-
Ковалів Юрій.
…Бо зустрінеш у мені вогонь // Радянське літературознавство. — 1988. —
№ 6
.
-
Слабошпицький Михайло.
Олекса Влизько. — Письменники Радянської України. 20—30-ті роки. — Киев: Радянський письменник, 1989. — С. 178—196.
-
Брюховецький Вячеслав.
// Літературна Україна. — 1991. — 13 июнь (
№ 24 (4433)
).
-
Степанов Федір.
Олекса Влизько: трагедія віри // Слово і Час. — 1993. —
№ 2
.
-
Красицька Фотіна.
А я тиняюся по світу // Независимость. — 1993. — 22 май.
-
Влизько Олександр.
Наллятий сонцем (це і є мій брат, невигаданий Олекса Влизько). — Киев, 1994. — С. 208.
-
Вежель-Веркалець Л.
Верхи на вождях у Биківню: [Невідомі сторінки долі Олекси Влизька] // Київ. — 1998. —
№ 11/12
. —
С. 140—146
.
-
Олег Коцарев
, Юлія Стахівська.
Українська авангардна поезія (1910–1930-ті роки): Антологія / предисловие: Олега Ільницького. — Киев: Смолоскип, 2014. — С. 129-148. —
ISBN 978-966-2164-71-8
.
-
Шевченко С. В.
// Дзеркало тижня. — Україна, 2015. — 17–24 июль (
№ 26
).
-
Шевченко С. В.
Наган-країна. — Киев: Український пріоритет, 2019. — С. 58—64. —
ISBN 978-617-7656-44-8
.
Примечания
-
Коряк Володимир. Олекса Влизько // Комуніст. — 1927. — 2 августа.
-
(неопр.)
. Дата обращения: 13 ноября 2020.
13 ноября 2020 года.
Ссылки
-
в Универсальном словаре-энциклопедии
-
на портале Украинский центр
-
-
-
в электронной библиотеке «Культура Украины»