Никита Иванович Мандрыка (28 сентября 1886, Киев — 20 августа 1977 , Виннипег, Канада) — украинский эсер, член Украинской Центральной Рады и Всероссийского учредительного собрания , литературовед, публицист.

Биография

По происхождению из казаков. Служил волостным писарем, журналистом, работал кооператором. В начале 1900 студент Киевского университета. С 1912 находился под полицейским надзором. Председатель Радомысльской городской управы. С 1917 года член партии украинских социалистов-революционеров , член Центральной Рады.

С 1914 по 1917 служил в царской армии. В 1917 году проживал городе Радомысль . В 1917 член Украинской Центральной Рады . В конце 1917 года избран во Всероссийское учредительное собрание в Киевском избирательном округе по списку № 1 (украинские эсеры, Селянская спилка, украинские социал-демократы) . В 1918 вошёл в Юго-Восточный комитет членов Учредительного собрания. С 1919 по 1921 исполнял дипломатические поручения правительства Украинской Народной Республики на Дальнем Востоке, в Китае, Японии, Грузии, Турции. В 1919 представлял Кубанское казачье войско в Японии и на Дальнем Востоке.

Смог продолжить высшее образование только в 1922—1925 годах в Софийском университете в Болгарии, завершил его в Украинском свободном университете в Праге (Чехословакия), где в 1925 году получил научную степень доктора права. Преподавал международное право, историю дипломатии.

Работал научным секретарем Украинского социологического института, по поручению которого 1928 переехал в США, а в 1929 — в Канаду. Один из организаторов общества «Украинское трудовое объединение», редактор журнала «Правда и воля», член редакции и президент (1970—1973) Ячейки украинской культуры и образования в Виннипеге.

Принимал активное участие в создании и деятельности Конгресса украинцев Канады и Украинской свободной академии наук в Канаде. С 1970 по 1973 президент Украинской свободной академии наук (УСАН) в Канаде. Был редактором серий УСАН в Канаде «Литература» и «Украинские ученые» .

Умер в городе Виннипег.

Сочинения

• «Національні меншості в міжнародному праві» (1925),
• «Історія консульського права й інститутів» (1927),
• «Суспільні антагонізми і їх вплив на історичний процес» (1927),
• «Теорія господарської дипломатії» (1934),
• «Теорія економічної демократії» (1934)
• «Історія української літератури в Канаді», видана англ. мовою (Вінніпег-Оттава, 1968)

Поэзия

Сборники

• «Пісні» двух авторов под псевдонимами Самотного (О. Грузкий) и Гамалии (М. Мандрыка);
• «Пісні про Анемону».
• «Мій сад» (1941) (Канада)
• «Золота осінь» (1958);
• «Радість» (1959);
• «Сонцецвіт» (1965);
• «Вино життя» (1970);
• «Завершення літа» (1975)

Поэмы

• «Мазепа» (1960);
• «Канада» (1961);
• «Симфонія віків» (1961);
• «Україна» (1963);
• «Вік Петлюри» (1966)

Литература

• Олекса Гай-Головко . Українські письменники в Канаді: Літературно-критичні нариси. Том другий. — Вінніпег, 1997. — 224 с.
• Микита Іванович Мандрика: Ювілейний збірник у відзначення 85-річчя його життя та 65-річчя його поетичної, суспільно-поетичної і культурно-наукової діяльності (1886—1971). Вінніпег, 1973;
• «Сучасність», 1979, № 12;
• «The Ukrainian Quarterly», 1979, N 3;
• Марунчак М. Біографічний довідник до історії українців Канади. Вінніпег, 1986;
• Господин А. Творці культури і науки. Вінніпег, 1988;
• Марунчак М. Історія українців Канади, т. 2. Вінніпег, 1991;
• Боровик М. Століття українського поселення в Канаді (1891—1991). Монреаль, 1991;
• Славутич Я. Микита Мандрика. В кн.: Славутич Я. Українська література в Канаді. Едмонтон, 1992;
• Жила В. Поет, науковець, громадський діяч (до 110-річчя від дня народження Микити Івановича Мандрики). «Нові дні», 1997, січень-лютий;
• Боднарук І. Нестор українських поетів у Канаді. В кн.: Боднарук І. Між двома світами: Вибрані статті про українських письменників. Донецьк, 1996;
• Ковальчук О. Мандрика Микита. В кн.: Українські історики ХХ століття: Біобібліографічний довідник: Серія «Українські історики», вип. 2, ч. 2. К., 2004.
• Ukrainians in North America. Champaign, 1975. (англ.)
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. - 516 с.
• Бирич Я. Поема М. І. Мандрики „Канада” в двох виданнях: 1961 і 1977. – Вінніпег, 1991. – 16 с.
• Боднарук І. Нестор українських поетів у Канаді // Між двома світами: Вибрані статі про українських письменників. – Донецьк: Український культурологічний центр, 1997. –С. 80-84.
• Зорівчак Р. П., Лисенко І. М. Мандрика Микита Іванович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. – К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. –Т. 3. – С. 286.
• Мандрика Микита // Енциклопедія Українознавства: Словникова частина / Голов. ред. В. Кубійович. Репринт. відтворення. – К.,1996. – Т. 4. – С. 1481.
• Микита Іванович Мандрика:Ювілейний збірник у відзначення 85-річчя його життя та 65-річчя його поетичної діяльності. –Вінніпег, 1973. – 149 с.
• Славутич Яр. Метафора у поезії Микити Мандрики // Хрестоматія з української літератури в Канаді. – Едмонтон, 2000. – С. 545-547.
• Славутич Яр. Новий осяг М. - Мандрики // Українська література в Канаді: Вибрані дослідження, статті й рецензії. – Едмонтон: Славута, 1992. – С. 164-165.

Примечания